Висвітлено основи самоорганізації навчальної діяльності студента у ВНЗ. Охарактеризовано особливості системи вищої освіти України. Розкрито зміст самостійної навчальної роботи, умов саморозвитку, самовиховання та саморегуляції студента. Подано інформацію про систему психологічної служби, центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні. Визначено особливості й етичні аспекти професійної діяльності психолога, а також вимоги до його особистості. Наведено нормативно-правові документи, які регламентують діяльність психолога у сфері освіти. Увагу приділено формам організації навчального процесу у ВНЗ, правам і обов'язкам студентів, правилам конспектування лекції, підготовці доповіді та виступу перед аудиторією.

Розглянуто проблеми ефективності психологічних досліджень. Зауважено, що для вирішення методологічних потреб психологічної науки запропоновано використання аксіоматичного підходу для побудови моделей психічних феноменів. Висвітлено основні характеристики підходу. Зроблено висновок, що аксіоматичний підхід як реалізація системного методу упорядкування та розширення психологічних знань виявляє спробу аналізу та синтезу теоретичних і практичних (експериментальних) психологічних досліджень та може бути використаний як для вирішення окремих психологічних завдань, так і для загального принципу побудови теоретичних і емпіричних досліджень у психології.

Рассмотрены проблемы эффективности психологических исследований. Для решения методологических потребностей психологической науки предложено использовать аксиоматический подход для построения моделей психических феноменов. Рассмотрены основные характеристики метода.

The article is devoted to the problem of efficiency of psychological researches. For the decision of methodological necessities of psychological science the use of axiomatic approach is offered for the construction of models of the psychical phenomena. Basic descriptions of approach are examined.

Обгрунтовано доцільність використання квадріполярної моделі для побудови типології особистості, на засадах якої виділено чотири типи за показником мотивації досягнення: "оптимісти", "сумлінні", "самозахисники", "ті, що змирились". Виявлено п'ять типологічних відмінностей у студентів за показниками: емоційність (як темпераментальна характеристика), доброзичливість у "Я-реальному", схильність підозрювати як тенденція у "Я-ідеальному", орієнтованість на факти (на противагу орієнтації на емоції), активність. Підтверджено наявність відмінностей між типами особистості запоказником мотивації досягнення в середніх значеннях рівнів інтелектуального розвитку. Найбільш високий рівень інтелектуального розвитку мають "самозахисники", на другому місці знаходяться "оптимісти", на третьому - "ті, що змирились", найнижчий рівень виявлено у "сумлінних".

Наведено психолого-педагогічні засади організації орієнтувально-дослідної діяльності дітей молодшого дошкільного віку, в якій закладено основи як пізнавальної, так і мотиваційної сфери особистості завдяки розвитку обдарованості дитини у процесі гармонійної взаємодії з оточувальним середовищем.